МВС, ДСНС та ЮНІСЕФ створили єдиний національний онлайнпростір із перевіреними матеріалами про безпеку. Тут зібрані інструкції, навчальні матеріали, відео, ігри, брошури та практичні поради для дітей, батьків, освітян, громад і фахівців, які працюють з дітьми та підлітками.

Перевірені алгоритми допомагають діяти ПРАВИЛЬНО

• В умовах війни діти та дорослі щодня стикаються 
 з різними ризиками: воєнними загрозами, мінною небезпекою, пожежами, знеструмленнями, перебоями 
 з водо та теплопостачанням.
• Неперевірені поради та неправильні дії можуть підвищувати ризик надзвичайних ситуацій. Саме тому важливо мати під рукою практичні, зрозумілі й достовірні рекомендації.

УСЕ НЕОБХІДНЕ ПРО БЕЗПЕКУ — В ОДНОМУ МІСЦІ!

Матеріали структуровані за темами, віковими категоріями та типами. Це допомагає швидко знайти саме те, що потрібно для конкретної ситуації, віку дитини або формату роботи.

Лише від початку цього року внаслідок зачепінгу вже загинули троє дітей, ще дев’ятеро підлітків отримали надважкі травми.

У багатьох постраждалих – понад 50% опіків тіла, що означає тривале лікування, численні операції та наслідки на все життя. Особливо небезпечно те, що контактна мережа залізниці може вразити струмом навіть без дотику. Напруга в ній сягає 27 500 вольт – це у 125 разів більше, ніж у звичайній домашній розетці.

Удар струмом на залізниці може призвести до важких опіків, ампутацій, ураження внутрішніх органів, довічної інвалідності, смерті. Через популярність відео про зачепінг у соцмережах підлітки часто не усвідомлюють реальних наслідків таких дій і сприймають це як «екстремальну розвагу» або спосіб привернути увагу

https://youtube.com/shorts/7gEUql-pNkA?feature=share

Сьогодні Україна протистоїть не лише збройній агресії на фронті, а й підступним інформаційно-психологічним атакам ворога всередині країни. Однією з найболючіших та найнебезпечніших загроз став цифровий тероризм, спрямований на наших дітей.

Через соціальні мережі, популярні онлайн-ігри, закриті месенджери та псевдоволонтерські групи ворожі спецслужби намагаються вербувати українських підлітків. Використовуючи маніпуляції, шантаж та обіцянки «легкого заробітку», неповнолітніх втягують у протиправну діяльність: від збору інформації про ЗСУ та об’єкти критичної інфраструктури до підпалів автомобілів чи диверсій.

Пам’ятайте: кримінальна відповідальність за особливо тяжкі злочини проти громадської безпеки (зокрема за статтею 258 «Терористичний акт» ККУ) в Україні настає вже з 14 років! Санкції за такі дії вкрай суворі — від 5 років за гратами до довічного ув’язнення. Ворог цинічно ламає життя підліткам, використовуючи їх як розхідний матеріал.

Захист дітей — це наша спільна відповідальність. Головне правило: «Краще перевірити і помилитися, ніж пропустити ризик». Ми маємо діяти єдиною командою: вчителі, батьки та самі учні.

Нижче опубліковано детальні інформаційні картки (пам’ятки) для кожної групи учасників освітнього процесу. Будь ласка, ознайомтеся з ними:

Для учнів: просте «Правило 3-х кроків» у разі шантажу чи підозрілих пропозицій.

Для батьків: чек-лист тривожних сигналів у поведінці дитини, які не можна ігнорувати.

Для вчителів: чіткий алгоритм реагування та фіксації ризиків.

Будьмо пильними, підтримуймо довірливі стосунки з дітьми та захистимо наше майбутнє разом!

Для учнів 10 класів провели маршрут із перешкодами. Звичайні дії потрібно було виконати із зав’язаними очима, однією рукою або в умовах шуму. Те, що здається простим щодня, виявилося зовсім не простим. Такі вправи допомогли дітям краще зрозуміти, чому підтримка, терпіння й нормальне ставлення важливі для кожного.

Учні 7–8 класів під час тренінгу «Мене оцінюють чи слухають» працювали з життєвими ситуаціями, де люди стикаються з осудом, упередженнями або нерозумінням. Говорили про те, як легко зробити висновок про людину і як складно – справді її почути.

Для 5–9 класів провели експеримент «Перерви без Wi-Fi». На деякий час телефони відійшли в сторону, а їхнє місце зайняли настільні ігри, руханки та живе спілкування. І тут багато хто помітив просту річ: іноді кілька хвилин нормальної розмови працюють краще за нескінченне гортання стрічки.

Старшокласники під час годин спілкування «Ми різні – і це класно» говорили про різність людей без шаблонних фраз і «правильних відповідей». Обговорювали реальні приклади, ситуації зі школи та життя, вчилися аргументувати свою думку й чути інших.

Тиждень безбар’єрності став не про формальні заходи, а про просте усвідомлення: комфортне середовище починається не з табличок чи правил, а зі ставлення людей одне до одного.

Перше і найефективніше правило – не вчиняйте домашнє насильство! Розв’язуйте проблеми у формі мирного діалогу! Пам’ятайте, що діти, які стали свідками сварки чи насильства, також стають потерпілими.

Тож, що робити, якщо ви потерпаєте від дій кривдника?

• зберіть «тривожну» сумку з речами першої потреби: гроші, документи, одяг, ліки, список номерів телефонів близьких людей та сховайте її у безпечному місці;

• заздалегідь дізнайтесь та запишіть номери телефонів місцевих служб, які зможуть надати необхідну підтримку;

• знайдіть місце, куди ви можете піти у разі небезпеки, щоб кривдник не зміг вас знайти;

• зробіть дублікат ключів від дому або автомобіля, щоб швидко залишити небезпечне місце;

• навчіть дітей не втручатися в конфлікт та вміти викликати поліцію за номером 102;

• домовтесь із сусідами, щоб у разі криків чи ознак небезпеки вони телефонували до поліції.

Якщо є загроза домашнього насильства:

• намагайтеся уникнути конфлікту, залиште приміщення та зателефонуйте за номером 102;

• якщо вийти неможливо, ізолюйте себе від кривдника, зачинившись у кімнаті, та викликайте поліцію;

• якщо вам або дитині завдано тілесних ушкоджень, негайно зверніться по медичну допомогу та викликайте швидку.

Повноваження поліції під час реагування на домашнє насильство:

• затримання кривдника;

• винесення термінового заборонного припису, який зобов’язує кривдника залишити місце проживання постраждалої особи та забороняє будь-які контакти з нею;

• складання адміністративних матеріалів або відкриття кримінального провадження залежно від обставин правопорушення.

Корисні контакти:

• державна гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству — 15-47 (цілодобово та безоплатно);

• обласна лінія довіри із запобігання насильству — 0 800 75 04 75;

• мобільні бригади соціально-психологічної допомоги — (050) 258-56-43, (050) 901-91-67;

• Національна гаряча лінія — 116-123 або 0 800 500 335 (анонімно та безоплатно);

• Telegram-бот для допомоги дітям — @dytyna_ne_sama_bot.

Якщо ви потребуєте розв’язання юридичних питань, скористайтеся своїм правом на безоплатну правову допомогу.