Наші знання - це ніби гумові чоботи. Лише завдяки їм ми впевнено переходимо калюжі і з не меншою зручністю йдемо тротуарами. Коли взуваємо гумові чоботи, то знаємо, що дорога не буде важкою і займе менше часу, адже не потрібно буде скакати з острівця на острівець і шукати проблиски суші на затоплених вулицях. Звісно, щоб одягти чоботи, треба їх ...

Я б присвятила тобі сторінку життя, І пісень заспівала багато, Якби не пішов ти у даль, І не забрав із собою свято.... Я би знову тебе зупиняла, І казала : "Не відпущу!", Та я вічно кудись поспішала Й обривала промову свою. Не зрозуміло,навіщо тікала, Залишила слід вдалині? Щоб я знову про тебе згадала, Ти жпобачив присвяту тобі. ...

17 грудня відвідав Нашу Першу Святий Миколай. Учасники театрального гуртка (художній керівник Дубінська Ю.О.), наші учні, подарували учням початкової школи веселу захопливу казку з ангелом і чортиками, помічниками Святого Миколая, які добре знають історію виникнення цього свята. Хоча чортики всіляко намагалися своїми пустощами виявити неслухняних ...

Я хочу, Тарасе, тобі розказати, Що пам’ять про тебе назавжди жива, Що серденько б’ється і хоче співати, Коли я сідаю читать «Кобзаря». Твоя «Катерина», «Русалка», «Тополя», Слугують для мене словами душі. У кожному творі показуєш волю, Крізь серце народу свого ідучи! Поезію пишеш безсмертну навіки, Як квіти в вінок уплітаєш слова, І наче ...

В житті Тараса так багато суму, Його страждання вписані в віки. Сторінки творів омивають сльози, І у очах ясних горять зірки. Але в житті у кожного є щастя, Я впевнена: у нього все було… Нехай не вірив у слова «все вдасться», Але кохання у душі цвіло. Ласкаві, ніжні руки материнські Нехай недовго, та усе ж жили, Нехай недовго, та усе ж ...

Я думаю, ми – браття, всі народи, Нетреба нам ні горя, ні біди. Ми живемо в одній сім'ї, родині, А діти не повинні знать війни! Росія й Україна не повинні воювати, А Путін й Порошенко руки хай пожмуть! І діти України і Росії, В любові, мирі й дружбі заживуть. ***** Ми – українці, ми – одна сім'я, Трудолюбива і культурна нація. ...

Зажурилась Україна. ..Плачуть карі очі… Що від неї чужі люди з автоматом хочуть? Плаче, плаче рідна ненька, розпустила коси. Ніжні ніженьки біленькі не збирають роси. Чом не радуються люди цим степам чарівним? Чи забули: перед Богом все одно ми рівні?! Чи ти маєш п’ять будинків, чи одну хатину, Бережи й цінуй єдину рідну ...

Настала зима. Діти граються на вулиці в різні ігри. Дорослі заклопотані своїми справами. Будинки і дерева одягли білі пухнасті шапки. Поле і ліс, які добре видно з мого вікна, вкрились білим кожушком і заснули. Мабуть, вони, як і люди, бачать різнокольорові сни. На деревах розвішала свої годівнички дітвора. Тепер вони приваблюють птахів. Серед них ...

З Кобзарем у серці Ой високую тополю В полі вітер нагинає. Листям шелестить зеленим Та про Кобзаря співає. А калинонька у лузі Білим цвітом оповита, Мов та дівчина у тузі, В білій сукні з оксамиту. В ті часи писав Тарас, Став взірцем він для всіх нас. Був художником, поетом, Бунтарем із творчим злетом. Жінку-матір оспівав, Тяжку ...

На Черкащині в селі Народивсь Тарас Шевченко. Жив у бідній він сімʼї, Рано втратив рідну неньку.Так в житті вже повелось: Кріпаком був його тато, Тому рано довелось Козачком у пана стати.Пан помітив цей талант І почав його навчати. Так навчився наш Тарас І писати, й малювати. За усі його страждання Посміхнулась врешті доля, І ...