Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Меню сайту
- Новини школи
- Інформаційна відкритість
- Структура та орган управління закладу
- Мова освітнього процесу
- Документація
- Наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення
- Контингент, моніторинг якості освіти
- Кадровий склад
- Атестація
- Навчальні програми та критерії оцінювання учнів
- Матеріально-технічне забезпечення закладу
- Зарахування до школи
- Умови доступності для дітей з особливими освітніми потребами
- Фінансова звітність
- Звіти перед громадськістю
- Внутрішній моніторинг якості освіти у закладі
- Температурний режим у закладі
- Харчування
- Дистанційне навчання
- Режим роботи школи
- Символіка школи
- Виховна робота
- Випускнику школи
- Історія школи
- Методична робота
- Батьківська рада
- Наші досягнення
- Міжнародні проекти
- Рубрика “Директор школи”
- Варто знати
- Робототехніка
- Шкільна бібліотека
- Духовна скарбниця нації
- Батькам майбутніх першокласників
- Дитячо-молодіжна спілка «Наша Перша»
- Профорієнтація
- Контакти
Панель керування
Корисні посилання
Екскурсія на конеферму.
Хоч і був недільний вихідний день, а ми дружно зібрались біля школи. Учні 3-А класу разом з класним керівником Русановою Оленою Володимирівною та батьками вирушили на екскурсію до конеферми в село Тернівку.
Коли ми приїхали, приміщення ферми було порожнє, тому що коні вже давно пішли на пасовище. Ми попрямували на луг. Там паслись коні коричневої масті, гніді і , навіть, в яблуках, чисті і доглянуті, з підстриженими і розчесаними гривами, деякі були з лошатами. Спочатку коні дивились на нас насторожено з недовірою, але коли ми з сумок дістали цукор і бублики, вони весело заворушили вухами, випрошуючи у нас солодощі. Ми швидко знайшли спільну мову, але лошата все одно боязко ховались за своїх мам. Тепер коні ходили за нами, дозволяли себе торкатись і гладити, заглядали до нас в кармани і сумки.
Поряд паслись вівці. Їх теж ми хотіли пригостити ласощами, але вони чомусь тікали від нас.
Всі діти були в захваті від екскурсії, знову і знову передивлялись фотографії на своїх телефонах і фотоапаратах. Я дуже люблю коней, тому що це надійні помічники і вірні друзі людини.
Учениця 3-А класу Марунич Катя.