День пам’яті жертв депортації кримських татар

Верховна Рада оголосила 18 травня Днем пам’яті та скорботи.

71 рік тому у Криму розпочалася депортація татар.

18 травня в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу – корінних мешканців Автономної Республіки Крим. Трагічною сторінкою в історію кримськотатарського народу увійшла його масова депортація, здійснена партійно-державним керівництвом СРСР. Відповідно до постанови Державного комітету оборони СРСР від 11.05.1944 року, в ніч з 17 на 18 травня 1944 р. почалась депортація кримських татар з півострова, яких звинувачували в «зраді батьківщини». За оцінками істориків, депортації зазнали понад 194 тисячі людей.

Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку загублених при виселенні сімей.

Число «спецпереселенців» поповнилось у 1945 р., коли по закінченні війни солдати й офіцери, які воювали з фашизмом, теж були оголошені «зрадниками» і направлені на заслання до своїх сімей. Важкі умови побуту в спецпоселеннях, що ускладнювалися незвичним кліматом та інфекційними захворюваннями, призвели до смертності депортованих, що посилювалося фактичною відсутністю медичного обслуговування. За даними Національного руху кримських татар, у перші 4 роки депортації  загинуло близько 90 тисяч осіб.

У січні 1974 р. Президія Верховної Ради СРСР скасувала заборону кримським татарам, грекам, вірменам та болгарам повертатися до Криму на місця їх колишнього проживання. 14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР  прийняла Декларацію „Про визнання незаконними та злочинними репресивні акти проти народів, підданих примусовому переселенню, та забезпечення їхніх прав”.

Повернення кримських татар до Криму набуло масового характеру, починаючи з 1987 р.  На початку 1990 р. вони стали третьою за чисельністю етнічною групою Криму. Репатріанти поверталися на територію, де їхні колишні поселення та помешкання були зайняті, а можливості працевлаштування обмежені або й зовсім відсутні. Потрібні були оперативні й дієві заходи влади для забезпечення прибулих житлом, роботою, установами соціальної інфраструктури – закладами охорони здоров’я, освіти, культури, дозвілля, що вимагало значних коштів. Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

Гурток "Пам'ять серця"

Категорія: Новини школи