Головна сторінка » Новини школи » Надаєте освітні послуги лише державною мовою? Із 16 січня — це обо­в’язкова вимога
5 лютого 2021 | Фоміна Віра
Прокоментуй!

Надаєте освітні послуги лише державною мовою? Із 16 січня — це обо­в’язкова вимога

Дотримуйтеся чотирьох вимог законодавства щодо державної мови

  1. мова освітнього процесу — державна
  2. усі працівники повинні володіти державною мовою
  3. державна мова — робоча мова спілкування у закладі освіти
  4. споживачів освітніх послуг — обслуговувати державною мовою

16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VІІІ (далі — Закон про мову).

Ця стаття зобов’язує застосовувати державну мову у сфері обслуговування споживачів:

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці та інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, мають обслуговувати їх державною мовою (ч. 2 ст. 30 Закону про мову).

Стаття 30 Закону про мову стосується й сфери освіти, бо заклад освіти — юридична особа, що надає освітні послуги, тобто комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій, що мають визначену вартість та спрямовані, аби здобувач освіти досягнув очікуваних результатів навчання (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону про освіту).

Яких основних вимог законодавства щодо державної мови слід дотримуватися в закладі освіти?

Мова освітнього процесу — державна

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова (ст. 7 Закону про освіту). Держава гарантує кожному громадянинові України право здобувати формальну освіту на всіх рівнях — дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої, а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Особи, які належать до національних меншин України та корінних народів, мають право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти мовою відповідної національної меншини чи корінного народу, поряд із державною мовою.

Усі працівники повинні володіти державною мовою

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання обов’язків за посадою зобов’язані посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності (ст. 9 Закону про мову). А це:

  • керівники закладів освіти;
  • працівники органів управління освітою;
  • педагогічні, науково-педагогічні працівники.

Виняток — іноземці чи особи без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ і працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови.

Державна мова — робоча мова спілкування

Державна мова є робочою мовою спілкування для підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, зокрема мовою засідань, заходів, зустрічей (ч. 1 ст. 12 Закону про мову).

Тобто державну мову мають застосовувати в робочий час керівник, педагогічні та інші працівники закладу освіти.

В освітньому процесі державну мову потрібно застосовувати:

  • під час проведення навчальних занять, крім занять із навчальних предметів, які, згідно з освітньою програмою закладу освіти, викладають іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин);
  • у спілкуванні вчителів, викладачів, іншого персоналу закладу освіти як зі здобувачами освіти (вихованцями), так і між собою.

Це наголошено у листах МОН «Про застосування державної мови в освітньому процесі» від 17.09.2019 № 1/9-581 та «Лист щодо застосування української мови в освітній галузі» від 01.02.2018 № 1/9-74.

Споживачів освітніх послуг — обслуговувати державною мовою

Якщо три перші вимоги стосувалися переважно державних і комунальних закладів освіти, то стаття 30 Закону про мову визначає, що всі суб’єкти господарювання мають обслуговувати споживачів державною мовою.

У сфері освіти це стосується закладів освіти, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб — підприємців, які надають освітні послуги.

Українською мовою зобов’язані надавати такі освітні послуги:

1. Освіта усіх рівнів: дошкільна, початкова, середня, професійна (професійно-технічна), передвища та вища освіта, освіта для дорослих.

2. Перепідготовка, підвищення кваліфікації, здобуття нової професії та самовдосконалення, додаткових знань і навичок.

3. У сфері спорту та відпочинку: спортивне навчання та послуги професійних спортивних інструкторів, учителів, тренерів з різних видів спорту, діяльність таборів зі спортивного навчання, навчання плаванню, бойовим мистецтвам, йозі тощо.

4. У сфері культури: навчання мистецтвам, драмі та музиці, хореографії, театральному та образотворчому мистецтву в різних «школах», «студіях», «класах» тощо. До цих послуг належать послуги викладачів-піаністів та інше музичне навчання, діяльність шкіл з фотографії тощо.

5. Інші види освіти: діяльність навчальних центрів, які пропонують послуги з підготовки з певних дисциплін, навчання комп’ютерної грамоти, релігійне навчання; навчання іноземних мов і навичок спілкування, ораторського мистецтва, швидкісного читання тощо; навчання домедичної допомоги та діям у надзвичайних ситуаціях тощо.

6. Допоміжна діяльність у сфері освіти, надання послуг (крім навчальних), які підтримують освітній процес або системи, консультування з питань освіти та вибору освітніх напрямів, діяльність із проведення тестів та з оцінювання тестів, організацію програм обміну студентами тощо.

Тобто державною мовою потрібно здійснювати освіту будь-якого рівня та форм: очна, заочна, дистанційна, мережева, екстернатна, сімейна тощо та надавати освітні послуги, навчання будь-якій професії, навчання через інтернет, телебачення / радіо і поштою.


Роздрукувати статтю
Категорія: Новини школи
«
»
Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.