26 жовтня 2020 | Фоміна Віра

Герої не вмирають…

26 жовтня  свій 37-й день народження мав би відзначати   Михайло Дімітров (позивний Гайдамака). Спогади, розповіді його друзів, родичів, знайомих – це життєвий подвиг людини,  мужністю якої захоплюємося. Для нового покоління - приклад для наслідування, взірець патріотизму. Чимало є людей, які дійсно готові віддати своє життя за мир та спокій народу. Саме таким запам’ятався друзям Міха.

Ще зі шкільних років стало зрозуміло, що доля рідної держави  для Михайла  небайдужа. Понад усе цікавився історією України і не боявся дискутувати з учителями на цю тему.

Воєнний шлях Гайдамаки розпочався з Майдану, та коли він пішов добровольцем в АТО, це майже нікого не здивувало.За словами бійців- побратимів, хоч учився Михайло зовсім на іншу спеціальність, досить вправно справлявся з мінометом. Додавали сили та підтримували воїна листи , малюнки дітей і школярів. У нього завжди на столі були карти, планшети та подарунки від небайдужих. Також не забував Гайдамака й про тамтешніх дітей, тому усі солодощі віддавав їм, щоб хоч трішки покращити життя малечі.

Боляче, що Україна втратила такого героя. Спогади – єдиний вогонь, який залишився. Та поки ми будемо пам’ятати людину, вона завжди буде пломеніти в наших серцях.

Довгохатько А., Шигільдєєва В., учениці 9 А класу


Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.