2 квітня 2019 | Бондаренко Вадим

Я – учасниця ХІІ Міжнародного конкурсу з українознавства!

Весняний Київ. З усіх куточків України з’їхалися школярі  – юні дослідники,  щоб поділитися своїми напрацюваннями. А зібрав нас  Київський науково-дослідницький інститут українознавства. І мені, учениці 11 класу, випала нагода стати учасником ХІІ Міжнародний конкурс  з українознавства для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Цікавою та насиченою була для конкурсантів програма. Перш за все, урочисте відкриття  у Колонній залі Київської міської державної адміністрації, де нас як юних науковців привітали працівники Інституту українознавства і виконуючий обов’язки директора  В.М.Терлецький. Крім власне конкурсу (письмового та усного туру),відбулася екскурсії до Верховної Ради,  до Музею історії Києва та Музею української революції, оглядова екскурсія столицею України.

Гнітюче враження залишила підготовлена  за співорганізації з Національним історико-меморіальним заповідником  «Биківнянські могили» виставка фотодокументів «Перерваний урок»  про освітян, які були репресовані й страчені упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі. Вражаючим матеріалом наповнено  кінолекторій про Харитину Покарчук – жінку-воїна, яку було відзначено найзвитяжнішою нагородою в історії бойової слави Армії УНР.

Цікавим був і власне конкурс-захист науково-дослідницьких робіт, що розширили уявлення про нашу державу, її діячів у різних галузях: письменники, педагоги, діячі УПА, представники християнських організацій Матері Терези. Звучали і цікаві факти про голодомор 1932-1933 років у різних куточках країни, про роль капеланства у формуванні морального обличчя сучасного воїна на території АТО; порушувалося і питання «соціального сирітства» тощо.

Урочистим було і підведення підсумків Міжнародного конкурсу з українознавства, під час якого нам вручили Грамоти за перемогу та пам’ятні сувеніри – книги історичного спрямування.

Дорога додому, а думки повертаються до тих двох днів, проведених серед ровесників, до спілкування з ними, до нових друзів. Надіюся, що попереду ще багато буде таких «відкриттів»!

Дякую адміністрації школи за надану можливість взяти участь на такому високому рівні та Палієвій С.І., як керівнику,  за підтримку і допомогу в написанні наукової роботи!

А.Кривошея , учениця 11 класу


Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.