16 січня 2014 | Фоміна Віра

До Дня визволення м. Сміли від німецько-фашистських загарбників

29 січня 1944 року наша рідна Сміла була визволена від німецько-фашистських загарбників. Більше двох з половиною років над містом на Тясмині висів чорний фашистський морок. За період окупації з 5 серпня 1941 по 29 січня 1944 року у місті було знищено близько 25 тисяч людей. Загарбники зруйнували залізничний вузол, цукровий і машинобудівний заводи, підприємства місцевої промисловості і комунального господарства, мости і греблі через Тясмин і Сріблянку, школи і культосвітні заклади, майже 900 будинків.

Але мешканці міста чинили героїчний опір німецькій навалі. Діяли підпільні групи, в навколишніх лісах — партизанські загони, псувалися паровози і колії, проводилися диверсії. Найжорстокіші репресії не змогли поставити на коліна нескорених нащадків козацького роду.

У Великій Вітчизняній війні полягло 12 тисяч смілян. Смілянщина дала Вітчизні 20 Героїв Радянського Союзу, яким за мужність і бойові подвиги присвоєно найвищу військову відзнаку - звання Героя Радянського Союзу. 15 тисяч смілян нагороджено бойовими орденами і медалями.

Сьогодні усі ми живемо під мирним світлим небом. Давно відлунали канонади грізних боїв. Зарубцювалися рани. Ожила, відродилася обпалена смертоносним вогнем рідна земля. Найгірші лиха тануть у мареві часу. І тільки світле, героїчне, людяне й велике на довгі роки зберігається в народній пам'ті.

Ми завжди пам'ятаємо і будемо пам'ятати, яку ціну заплатили наші діди та прадіди за перемогу над фашизмом. На щастя лише з книжок та кінофільмів знаємо про мільйони загиблих, навіки зламані долі, невгамовний біль та горе учасників воєнних подій.

Смілянський журналіст Олексій Пухний написав чудові рядки:

Давно бої смертельні відгриміли.

                                                  Подаленіла в пам'яті війна.

Та оживає визволення Сміли

І прапор, що крізь вибух вирина.

І йдуть солдати, падають солдати,

Вмирають ради клаптика землі,

Бо саме тут їх народила мати,

Отут зростали хлопчики малі.

І мріяли про небо, Батьківщину,

І вишиті весільні рушники.

Вони отут стояли до загину

На березі замерзлої ріки.

Тримали зброю, руки задубіли,

І віхола багрянцем слала путь.

Січневий день- день визволення Сміли.

Його нам, скільки жити, не забуть!!!

 

Бритик Євгенія, учениця 9-Б класу


Роздрукувати статтю
Категорія: Новини школи
Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.