Заходи безпеки

Якщо ви стали жертвою телефонного те­рориста:

• покладіть слухавку поряд з телефоном;
• в ході розмови спробуйте з’ясувати стать, вік того, хто телефонує і особливості його мови (голос - гучний, тихий, низький; темп мови - швидкий, повільний; вимова - виразна, виразна із заїканням, з акцентом; манера мови - розв’язна, зі знущанням, з нецензурними виразами);
• обов’язково відзначте звуковий фон (шум автомашин або залізничного транспорту);
• зафіксуйте точний час початку розмови та його тривалість;
• спробуйте затягнути розмову та записати її на диктофон, за можливості покличте свідків (сусідів);
• одночасно, з розмовою і записом на дикто­фон, друга людина телефонує з іншого телефону на вузол зв'язку, а потім у міліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• після закінчення розмови у жодному випадку не кладіть слухавку на важіль, а відразу ж з іншого телефо­ну передзвоніть в міліцію (СБУ т. (057)716-61) - співро­бітники цих служб встановлять, звідки був ДЗВІНОК;
• якщо «терорист» неповнолітній, матеріаль­ний збиток доведеться відшкодовувати батькам - один телефонний дзвінок дитини може обійтися батькам за «тарифом» - від 1000 до 3000 гривень.

Якщо ви опинилися в заручниках:

• не панікуйте, не плачте, на жалійтеся;
• виконуйте вимоги терористів, не створюйте конфліктних ситуацій;
• уникайте дискусій, особливо на політичні та релігійні теми;
• визначте, хто з терористів найбільш небез­печний, знервований, агресивний, рішучий;
• не дивіться в очі терористів (сигнал агресії), не апелюйте до їх совісті;
• уникайте співучасті в їх діях, пославшись на слабкість волі, втрату свідомості;
• намагайтеся запам’ятати яку-небудь інформацію про злочинців (імена, прізвиська, вік, зріст, голос, мане­ра розмови, зовнішній вигляд, ступінь агресивності);
• запитайте в охоронців, чи можна вам читати, писати, користуватися засобами особистої гігієни і т. д.;
• обов’язково ведіть рахунок часу, відзначаю­чи за допомогою сірників, камінчиків або рисок на стіні кожну добу;
• будьте готовими врятуватися втечею, якщо впевнені в безпеці такої спроби;
• якщо вам дали можливість поговорити по телефону з родичами, тримайте себе в руках - не плачте, не кричіть, говоріть коротко і по суті;
• спробуйте знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б за­хищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У випадку відсутності такого місця - падайте на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільби;
• при застосуванні силами спеціального призна­чення сльозогінного газу, дихайте через мокру ткани­ну, швидко і часто кліпаючи, викликаючи сльози;
• під час штурму не беріть до рук зброю теро­ристів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних ЛЮДЯХ;
• під час звільнення виходьте швидко, речі за­лишайте там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконуйте коман­ди групи захоплення;
• ніколи не втрачайте надію на позитивний результат.

Дії при звільненні:

• ставтеся з увагою до наказів, які дають вам терористи, виконуйте їх без зволікань;
• не робіть різких або несподіваних рухів;
• будьте на сторожі: якщо щось піде не так, то, можливо, доведеться рятуватися втечею;
• якщо вас звільняють, то ваш обов’язок допо­могти тим, хто залишається, таким чином:
• повідомте групу по боротьбі з тероризмом якомога більше і точніше про те, що відбувається;
• число терористів та вид їхнього озброєння;
• в якій частині будівлі, транспортного засобу вони знаходяться;
• число заручників і де вони знаходяться;
• моральний та фізичний стан терористів;
• особливості поведінки терористів (агресія, дія наркотиків).

Правила поведінки в місті при загрозі те­рористичного акту:

• завжди контролюйте ситуацію навколо себе, особливо коли ви знаходитеся на вокзалі, в аеропорту, культурних осередках, торгівельних центрах тощо;
• якщо в поле вашого зору потрапила забута валіза, то про знахідку негайно сповістіть право­охоронні органи, адже байдужість може обернути­ся великою бідою;
• ніколи не намагайтеся подивитися, що зна­ходиться в підозрілому пакеті - це можуть робити тільки фахівці спецслужб;
• вибухові пристрої часто маскують під іграш­ки, відеокасети, газові балончики, вогнегасники, книги, корпус пилесмока чи настільної лампи, кар­тонну або металеву коробку, портфель, згорток - все залежить від фантазії та кваліфікації виробника;
• якщо раптом почалася активізація діяльності сил безпеки, то не слід виявляти цікавість, а треба йти в інший бік, але не бігти (!) - співробітники спецгрупи можуть визнати вас за терориста;
• коли стався вибух або почалася стрілянина, негайно падайте на землю, краще під прикриття: бордюр, торгівельний намет, машину тощо, а для більшої безпеки накрийте голову руками;
• якщо поведінка якої-небудь людини здається вам підозрілою (свідчить, на ваш погляд, про підго­товку теракту), не соромтеся повідомити в міліцію - тел.102, СБУ - тел. (057) 700-16-61 - пильність ніко­ли не перешкодить;
• випадково дізнавшись про теракт, що го­тується, негайно повідомите в СБУ.

808: ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Екстремальні ситуації викликають у людей сильний стрес, страх та паніку, а це призводить до значної нервової напруги та порушення не лише фізичного, а й психічного здоров’я.

ПЛАЧ

Психологічна допомога:

• не залишайте постраждалого наодинці;
• встановіть фізичний контакт із постражда- лим: візьміть за руку, покладіть свою руку йому на плече чи спину, погладьте його по голові – дайте йому відчути, що ви поруч;
• застосовуйте прийоми «активного слухан­ня», які допоможуть постраждалому скинути нега­тивну інформацію: періодично вимовляйте «ага», «так», кивайте головою, тобто підтверджуйте, що слухаєте та співчуваєте; повторюйте за постражда- лим уривки фраз, у яких він виражає свої почуття; говоріть про свої почуття і почуття постраждалого;
• не намагайтеся заспокоїти постраждалого, а дайте йому можливість виплакатися і виговорити­ся, «виплеснути» із себе горе, страх, образу;
• не ставте запитань і не давайте порад: ваше завдання - вислухати.

ПАНІКА

Невідкладні дії для подолання паніки:

• відволікайте увагу людей від джерела страху або збудника паніки;
• переключайте увагу з дій панікера на люди­ну мислячу, холоднокровну, носія спокою та роз­важливості;
• віддавайте панікерам владні й голосні ко­манди, чіткі, обгрунтовані розпорядження;
• використовуйте підвищену активність лю­дей, яка виникає після спаду паніки, для рятуваль­них або ліквідаційних робіт.

СТРЕС

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію і складні важкі умови.

За допомогою стресу організм мобілізує себе цілком на самозахист, на пристосування до нової ситуації, приводить у дію захисні механізми, що за­безпечують опір впливу стресу.

Ознаки стресу:

• психологічні: уповільнення розумових опе­рацій, розсіювання уваги, ослаблення пам’яті, змен­шення сенсорної чутливості ТОЩО;
• особистісні: придушення волі, зниження са­моконтролю, пасивність поводження, підвищена сугестивність, страх, тривожність, невмотивоване занепокоєння;
• медичні: підвищена нервозність, наявність істеричних реакцій, непритомності, афекти, го­ловні болі, безсоння.

Поради, як вийти зі стану стресу:

• повільно виконуйте глибокий вдих через ніс - на піку вдиху на мить затримайте дихання, після чого зробіть видих як можна повільніше;
• встаньте, поставте ноги на ширині плечей, на­хиліться вперед і розслабте голову, куточки рота. Плечі і руки вільно опустіть донизу, дихання спокій­не. Фіксуйте це положення 1-2 хвилини, після чого дуже повільно піднімайте голову (так, щоб вона не закрутилася);
• уважно огляньте приміщення, в якому ви пе­ребуваєте, подумки «переберіть» усі предмети в кімнаті і промовте про себе їх назви (коричневий
• стіл, червона ваза і т. д.) - зосередившись на кожному окремому предметі, ви скинете стресову напругу;
• займіться будь-якою діяльністю (попрасуй­те білизну, помийте посуд, зробіть прибирання), адже зміна діяльності, і особливо фізична праця, у стресовій ситуації виконує роль громовідводу - допомагає відволіктися від внутрішнього напру­ження;
• поговоріть на абстрактну тему з оточуючими, якщо ж поряд нікого немає, зателефонуйте друзям - це свого роду відволікаюча діяльність, яка здійсню­ється «тут і зараз» і покликана витіснити з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом;
• увімкніть заспокійливу музику, вслухайтеся в неї, сконцентруйтеся на ній - концентрація на чомусь одному сприяє повній релаксації, яка вик­ликає позитивні емоції.

СТРАХ

Основні ознаки страху: напруга м’язів (особ­ливо обличчя); сильне серцебиття; прискорене по­верхневе дихання; знижений контроль над влас­ного поведінкою; зменшення слиновиділення (пе­ресихання в роті).

Психологічна допомога:

• покладіть руку постраждалого собі на зап’яс­тя, щоб він відчув ваш спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: «Зі мною хтось поруч, я не один»;
• дихайте глибоко і рівно - спонукайте по­страждалого дихати в одному з вами ритмі (психо­логічне підлаштовування під спокійне дихання лю­дини, яка надає допомогу);
• виявляйте зацікавленість, розуміння, спів­чуття до постраждалого, говоріть із ним, слухайте його;
• зробіть постраждалому легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла, якщо це в даній ситуації доцільно.

ВИЖИТИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

1. Не одягайте військовий одяг.

Не можна, щоб вас сприймали за військових - будь-який військовий або людина в камуфляжі го­ловна мішень на війні.

• Не одягайте дорогі, яскраві речі.

Одягнувши на себе дорогу річ чи прикраси, ви

наражаєте себе на небезпеку.

3. Не ховайтеся від куль під найвищою будівлею.

Ці будівлі помітні і можуть бути орієнтиром для стрільби, також бажано уникати бензозаправок, торгових центрів тощо.

4. Не беріть зайвого.

Багаж не повинен важити більше 10 кг на лю­дину. Найголовніше в багажі, це аптечка, яка міс­тить необхідний набір медикаментів, засоби для зу­пинки кровотечі (джгут), знеболювальне. Потрібно завжди тримати біля виходу «тривожну валізу».

5- Не ходіть без документів.

Відсутність документів викликає багато запи­тань. Напишіть у своєму паспорті на будь-якій сторінці групу крові - це значно збільшить шанси на порятунок при пораненні. Дітям повісьте «аму­лет» на зап’ясток або на шию з позначенням групи крові, інших даних.

6. Не біжіть від військових.

Беззаперечно виконуйте накази будь-яких оз­броєних людей у камуфляжній формі. Дайте зро­зуміти, що ви не учасник бойових дій, а мирний житель. Руки повинні бути завжди видно, тому не тримайте їх у кишені, щоб зайвий раз ніхто не по­думав, що ви ховаєте зброю.

• Не їздіть територією бойових дій на джипах, вантажівках або мікроавтобусах.

За правилами війни, всі подібні транспортні засоби конфіскуються.

8. Не пересувайтеся вночі.

Вночі стріляють по всіх без розбору. Будь-який підозрілий шум можуть прийняти за дії про­тивника і відкрити вогонь на поразку.

9. Не цурайтеся контактів з людьми, які вас оточують.

Взаємовиручка - це обов’язкове явище на війні та запорука вашої безпеки.

10. Не нехтуйте знанням мови.

Обов’язково потрібно знати мовою вашого

супротивника мінімальний набір фраз, який врятує ваше життя. Наприклад: «я мирний житель», «у мене немає зброї» тощо.

Дотримання цих порад може врятувати вам життя!

На особливий період:

1. Повітряна тривога.
2. Закінчення повітряної тривоги.
3. Загроза хімічного зараження.
4. Загроза радіоактивного зараження.

Сирени і переривисті гудки інших сигнальних

засобів означають сигнал цивільного захисту «УВАГА ВСІМ/».

Що робити, якщо ви получили сирену:

• негайно увімкніть гучномовець, радіоприй­мач або телевізор;
• уважно слухайте інформацію з відповідни­ми вказівками щодо дій, яка передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів;
• вислухавши повідомлення, дійте без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.

Інформація органів управління цивіль­ного захисту включає:

• вид, місце і час виникнення надзвичайної ситуації;
• розміри та масштаби надзвичайної ситуації;
• тривалість дії факторів ураження;
• територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т. д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження;

порядок дій при надзвичайних ситуаціях.

Якщо ви опинились у зоні обстрілу

На вулиці:

• відразу падайте на землю, якщо почули свист снаряда, а через 2-3 секунди - вибух;
• не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук по­льоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтверди­ли достатньо безпечну відстань;
• уважно озирніться навколо і спробуйте знай­ти місце, де можна сховатися надійніше, адже наступ­ний снаряд може впасти ближче.

У маршрутці, тролейбусі або трамваї:

• негайно зупиняйте транспорт;
• біжіть від дороги в напрямку «від будівель і споруд» і лягайте на землю;
• уважно озирніться навколо і спробуйте знайти місце, де можна сховатися надійніше;
• перебігайте короткими швидкими перебіж­ками відразу після наступного вибуху.

У дорозі на власному автомобілі:

• не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко виїхати із зони артобстрілу - ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь і як швидко вибухне ваш бензобак: негайно зупиняйте машину і швидше шукайте надійне укриття.
• Де можна сховатися:
• у спеціально обладнаній захисній споруді цивільного захисту (про її місцезнаходження зазда­легідь дізнайтесь у начальника дільниці КП «Жилком-сервіс» за місцем проживання);
• у підземному переході;
• в метро (підходить ідеально);
• в будь-якій канаві, траншеї або ямі;
• в широкій трубі водостоку під дорогою;
• вздовж високого бордюру;
• в глибокому підвалі під капітальними будин­ками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
• в каналізаційних люках поряд з вашим будинком;
• у воронках, що залишилися від попередніх обстрілів.

Сховавшись в укритті, лягайте, охоплюйте голову руками, відкривайте рот - це вбереже вас від контузії при близькому розриві снаряда чи бом­би.                                 НЕ ПАНІКУЙТЕ!

Після закінчення обстрілу:

• не розслабляйтеся, залишаючи місце притулку;
• сконцентруйте увагу собі під ноги;
• не піднімайте з землі ніяких незнайомих пред­метів: боєприпаси можуть бути касетними і вибухнути пізніше чи в руках від найменшого руху або дотику;
• слідкуйте за дітьми і підлітками та не дозво­ляйте їм піднімати також будь-що з-під ніг.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ

Перебуваючи у громадському транспорті:

• звертайте увагу на залишені кимось сумки, портфелі, згортки, іграшки чи інші предмети, у яких можуть знаходитися саморобні вибухові при­строї;
• негайно за допомогою кнопки виклику водія, переговорного пристрою чи іншим спосо­бом
• повідомте про знахідку водія транспортного засобу або будь-якого правоохоронця;
• у жодному разі не відкривайте знайдені па­кети чи сумки, не торкайтеся до них і попередьте людей про можливу небезпеку.

Якщо стався вибух, дуже важливо не втра­тити контроль та не піддаватися паніці:

• спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію;
• ні в якому разі не користуйтеся відкритим во­гнем;
• зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструк­цій та дротів;
• при задимленні обов’язково захистіть орга­ни дихання змоченою хусткою, шматком тканини ЧИ рушником;
• по можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу домедичну допомо­гу постраждалим;
• дочекайтеся прибуття представників аварій­но-рятувальних служб та у подальшому дійте за їх вказівками;
• якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.

Якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:

• зателефонуйте за номером рятувальної служ­би 101, міліції 102 абоСБУ (057) 700-16-61;
• попередьте перехожих про можливу небезпеку;
• очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце. Для огородження скорис­тайтеся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо;
• відійдіть від знахідки на безпечну відстань. Якщо виявлений підозрілий предмет - пакунок розміром 100 х 200 х 300 мм - відійти на безпечну відстань від ньо­го - 50 м, від посилки - 300 м, від дипломата - 500 м.

Категорично забороняється:

• чіпати чи переміщувати підозрілий предмет та інші предмети, що знаходяться поряд із ним;
• заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
• вмикати поблизу знайденого предмета електро-, радіоапаратуру, переговорні пристрої, мобільні телефони чи рацію;
• торкатися підозрілого предмета, здійснюва­ти на нього звуковий, світловий, тепловий чи ме­ханічний вплив.
• Як розпізнавати вибухонебезпечні пред­мети (характерні ознаки ВНП):
• предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
• наявність звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний про­міжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
• наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
• наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
• предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Бомби-сувеніри маскуються під яку-небудь привабливу річ: гаманець, портсигар, косметичка, мобільний телефон, дипломат, дитяча іграшка, авторучка тощо.

Спрацьовує така бомба, коли ви її піднімаєте або відкриваєте, знімаєте ковпачок з ручки тощо.

Частіше за все на такі «сюрпризи» звертають увагу діти.

Виходячи з цього:

• привчайте дітей не піднімати на вулиці пред­мети, навіть коли це буде дуже приваблива іграшка;
• не дозволяйте дітям приносити додому підозрілі предмети, навчайте їх, який вигляд мають вибухонебез­печні предмети і якої біди вони можуть принести всім.

Категорія: Варто знати / Новини школи