«У Країні Фразеології»

До Дня писемності у нашій школі проводилось багато заходів, щоб вшанувати пам\'ять тих, хто поклав життя на алтар розвитку мови.
Кожен захід був спрямований на те, щоб сформувати , збагатити внутрішній світ учнів, розвивати творчість та креативність
Учні нашої школи підготували матеріали на лінійки, інформаційні вісники, проявили творчий підхід до випуску стіннівок, готувались до шкільного етапу конкурсу ім. П.Яцика.
Так учні 8 класів, традиційно, провели незвичайну подорож до Країни Фразеології. Готувались , як кажуть, не покладаючи рук, тому захід вийшов чудовим. І діти, і вчителі, які були присутні на святі, отримали насолоду від неординарних відповідей учнів, від бойового настрою кожної команди, які не хотіли уступати ні на йоту і боролись за кожен «фразеологізм».
Дорога до Країни була довга та непроста. Здолавши малюнкове письмо, ми заходимо в Країну Фразеології. Нас привітно зустріла цариця Леся Леонідівна зі своєю помічницею Оксаною Олександрівною. Цікаво, що Їх Величність розмовляла з нами фразеологізмами, а неймовірно гарна помічниця цариця Оксана Олександрівна слідкували за справедливим рішенням. Найперше командам потрібно було придумати назву своєї команди,використовуючи фразеологізм. Отже, команда 8-А класу мала назву «Варфоломіївська ніч»,а команда 8-Б класу «Як горохом об стіну».
Потім розпочалась війна фразеологізмів зі словом ніс, рука тощо. З двох команд звучали різні цікаві фразеологізми. Після словесних баталій – відпочинок: Білякова Олександра, Дирдира Вікторія, Роздобудько Анна потішили присутніх чудовими піснями. Музична перерва сподобалася всім-всім.
Ще треба було показати своїй команді фразеологізм пантомімою. Всі, хто брав участь ,виконали завдання бездоганно. Цариці - Лесі Леонідівні стало дуже цікаво, як це ми так добре знаємо фразеологізми, та дали нам ще важче завдання. Потрібно було пояснити значення фразеологізмів. І з це завдання ми теж виконали відмінно. Ми ніколи не забудемо нашу подорож у Країну Фразеології.
Останнім завданням подорожі було написати твір, використовуючи фразеологізми. Тема проста – «Ми восьмикласники».
Ось творча робота команди «Як горохом об стіну»
Ми, 8-Б , відчуваємо себе у школі як риба у воді. Знаємо кожен куточок як свої п’ять пальців, душі не чаємо у наших учителях. За наш клас станемо горою, на смерть стояти готові… Частенько відводимо душу нашому класному керівникові, плачемо в жилетку, та потім вдаримо лихом об землю, піднімемо голови , задеремо хвіст пістолетом і…. до бою. Віримо в те, що зможемо заткнути за пояс всі біди. Бо ми – друзі нерозлийвода, один за всіх і всі за одного.. . Звичайно, буває закотиться до класу яблуко розбрату, та ми і оком не встигнемо мигнути, як все стає на місця.. На перервах із класу аж дим іде, вереск у вухах стоїть… але серце падає в пяти, коли подумаємо, що колись дитинство мине, і треба вирушати у доросле самостійне плавання. Чесно, трохи деремо носа, задираємо голову від того, що навчаємось у нашій першій.

8 листопада оголошено тижнем «Української мови та літератури». І саме 6 листопада, осіннього дня, відбувся турнір-змагання між 8-ми класами.
…о,восьмий клас - «золотий вік»! Вік, коли «ще мухи в носі грають», та вже ладен на «дванадцять подвигів».
Відчуваєш себе дорослим, мудрим, з багажем життєвого досвіду, готовий «гори перевернути».
І вже подумки приміряєш «лавровий вінець» і пориваєшся до нових звершень.
Життя вдихаєш на повні груди, сприймаєш різнобарв’ям фарб. А невеличкий прокол береш близько до серця, і ніби «небо розкололось».
Та з наполегливістю Одіссея вперто прямує до своєї мрії.
І лише зрідка схаменешся і подякуєш дорогим людям: нашій альма-матер (або берегині) – класному керівникові та терплячим батькам, які за для нас ладні і «небо пригорнути».

Категорія: Новини школи