27 грудня 2013 | Фоміна Віра

Покликана бути вчителем

Покликана бути вчителем
Із тисячі професій на землі,
Які вже є,
Яких ще будуть вчити,
Є головна – як вищий, сущий хліб,
І назва цій професії – учитель.

 


З трепетом заходжу до рідної школи. 10 років ми навчались в одній із найстаріших шкіл міста – нашій першій. За роки шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу відзначити свого класного керівника. Мені та моїм однокласникам пощастило навчатись у Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 і бути учнями педагога з великої літери, вчителя історії, Погорілої Галини Іванівни. Ця мудра, турботлива, вимоглива жінка присвятила все своє життя школі, дітям.
Народилася Галина Іванівна 10 грудня 1930 року в містечку Малині на Житомирщині. Велика родина, голодне дитинство, війна, навчання в школі та інституті, робота в школі – ось життєвий шлях вчителя. За період роботи в школі Галина Іванівна випустила 6 поколінь учнів. Вона знала і розуміла кожного, завжди підтримувала, що б не трапилось. Уроки, змістовна позакласна діяльність, екскурсії та походи! Ми побували на Уралі, в Західній україні, Москві, Києві. А які вечори були у нас! Тісний зв\'язок завжди підтримували із шефами – працівниками СМЗ: до кожного свята ми готували концерти – вітання, здійснювали екскурсії, під час літніх канікул працювали на заводі.
Галина Іванівна з розумінням ставилася до потреб учнів у спілкуванні, багато часу приділяла згуртуванню учнівського колективу.
На мою думку, професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже вчитель, як лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. На уроках, з Галиною Іванівною, нам було цікаво, ми завжди дізнавались щось нове. Саме вона вражала нас емоційністю, інтересом та ентузіазмом. Жодного разу вона не підвищила на нас голос. Добра, справедлива, уважна – такою я пам’ятаю свою вчительку. Галина Іванівна терпляче пояснювала все, що нам, допитливим учням, не зрозуміло.
В учнів та колег, тих, кому пощастило працювати поруч із нею, назавжди залишаться приємні спогади про Галину Іванівну як чуйну, справедливу, толерантну людину.
Закінчити хочу словами Василя Сухомлинського, які притаманні саме їй, - Погорілій Галині Іванівні: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».

Тетяна Захарова (Лукій),
випускниця школи №1 (1988 р)
1

Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.