11 жовтня 2012 | Фоміна Віра

Подорож до Почаєва

Яка чудова пора року за вікном! Розмаїттям кольорів палахкотять дерева. Останніми квітами щедро радує людей осінь. Безмежною блакиттю манить небо. Надзвичайною красою зустрічає природа День учителя.
Учителі школи № 1 завжди з особливим почуттям чекають цього свята, адже у колективі вже давно склались свої традиції для його святкування. А цього року свято було особливим.
Щиро, весело, з величезною повагою та гумором, новими ідеями та відкритими талантами наші діти розпочали новий учительський день . Неперевершений концерт-вітання від учнів не залишив у залі жодного байдужого. Теплі слова батьків, сяючі дитячі очі знову й знову підтвердили, що свою професію ти обрав не даремно.
Не знаю, чи хоча б одна двійка була поставлена у цей день? Думаю - ні, бо настільки піднесеним настроєм була заряджена вся школа, що навіть перехожі, поглядаючи на повітряні кульки та плакати на шкільному подвір\'ї, посміхались.
А пізнього вечора працівники закладу знову були разом. Вже багато років на День працівників освіти профспілка організовує екскурсію шляхами визначних місць. Давно ми мріяли відвідати Почаївську Лавру. І ось, нарешті! Цілу ніч комфортабельним автобусом ми добирались до святого місця. Те, що побачили, вразило!
Велич Лаври, її нічна урочистість на мить змусила забути про реальність. Нескінчений потік людей, що йшли до неї, нагадував стрімку гірську річку.
А та краса, що чекала на нас в середині храму, взагалі позбавила мови.
Божа благодать! Ті, хто відвідує культові місця зробили для себе такий вибір давно. Незвичайна аура духовності й чистоти пронизала кожну клітиночку тіла тих, хто доторкнувся до святині – ікони Пресвятої Богородиці. Ритуалу опущення цієї ікони для загального доступу усі чекали з особливим почуттям. Адже кожний приїхав, щоб попросити для себе, своїх рідних та близьких найголовнішого, найнеобхіднішого - здоров\'я, щастя, довгого життя.

А ще метою нашої подорожі було купання в озері Святої Анни, яке знаходиться неподалік Почаєва. Адже за повір\'ям, ті хто зануриться в його воду, температура води якого увесь рік + 4 ˚, позбавляться захворювань, зможуть нарешті мати дитину чи просто стануть щасливими. Не передати словами відчуття піднесення і чистоти такої купелі. Прозора голуба вода озера з дном, вимощеним кремнієм здається казково нереальною. Перший крок у воду забиває подих своєї прохолодою, стискає груди, лякає. Та одразу ж після занурення по шкірі розливається тепло, ніби передане від золотих церковних куполів, Божої благодаті, безлічі ікон, що знаходяться поруч.
Чим далі від\'їжджали автобуси, тим міцнішою ставала віра, що тепер усе завжди буде добре. А так як школа, учні та їх батьки для нас давно стали близькими та дорогими, оберегом для них у обох приміщеннях школи тепер є красиві ікони Пресвятої Богородиці, привезені з Почаївської Лаври.

Фоміна Н.Е., голова профкому


Роздрукувати статтю
Категорія: Новини школи
Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.